Словник української мови (1927)/завідка
| ◀ завідати | Словник української мови З завідка |
завідній ▶ |
|
За́відка, ки, ж. В пловучей сукновальне, помещаемой на лодках: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колес. Вас. 173.
| ◀ завідати | Словник української мови Борис Грінченко З завідка |
завідній ▶ |
|
Словник української мови — З
завідка
Борис Грінченко
1927
За́відка, ки, ж. В пловучей сукновальне, помещаемой на лодках: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колес. Вас. 173.