Словник української мови (1927)/завідній
◀ завідка | Словник української мови З завідній |
завідня ▶ |
|
Заві́дній, я, є. 1) Захожий. Хиба я завідня? я тутейша. НВолын. у. 2) = Забі́жний. Вас. 187.
◀ завідка | Словник української мови Борис Грінченко З завідній |
завідня ▶ |
|
Словник української мови — З
завідній
Борис Грінченко
1927
Заві́дній, я, є. 1) Захожий. Хиба я завідня? я тутейша. НВолын. у. 2) = Забі́жний. Вас. 187.