Словник української мови (1927)/жидя
◀ жидюк | Словник української мови Ж жидя |
жижа ▶ |
|
Жидя́, дя́ти, м. Еврейский ребенок, жиденок. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.
◀ жидюк | Словник української мови Борис Грінченко Ж жидя |
жижа ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жидя
Борис Грінченко
1927
Жидя́, дя́ти, м. Еврейский ребенок, жиденок. Ідуть малеча-жидки з свічками і по боках вулиці тож жидята. Св. Л. 294.