Словник української мови (1927)/жидюк
◀ жидюга | Словник української мови Ж жидюк |
жидя ▶ |
|
Жидю́к, ка́, м. Жидок, еврейчик. Заклинає жидюка. Рудан. I. 62.
◀ жидюга | Словник української мови Борис Грінченко Ж жидюк |
жидя ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жидюк
Борис Грінченко
1927
Жидю́к, ка́, м. Жидок, еврейчик. Заклинає жидюка. Рудан. I. 62.