Словник української мови (1927)/доїзджачий

by Борис Грінченко

◀ доїзджати

Словник української мови Борис Грінченко Д доїзджачий

доїздити ▶

Київ: Горно, 1927

*Доїзджа́чий, чого, м. Псарь, доезжачий. А ми дотепні доїзжачі, хортів годуємо та плачем. Шевч. Ясновельможний пан передягся доізжачим. Тобіл.