Словник української мови (1927)/давнішній
◀ давніш | Словник української мови Д давнішній |
давно ▶ |
|
Давні́шній, я, є. Давнишний. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).