Словник української мови (1927)/гурготіти
◀ гурба | Словник української мови Г гурготіти |
гур-гур ▶ |
|
Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркоті́ти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. I. 310.
◀ гурба | Словник української мови Борис Грінченко Г гурготіти |
гур-гур ▶ |
|
Словник української мови — Г
гурготіти
Борис Грінченко
1927
Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркоті́ти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. I. 310.