Словник української мови (1927)/гоніння
◀ гонінник | Словник української мови Г гоніння |
гонір ▶ |
|
Гоні́ння, ня, с. 1) Гонение. Шух. I. 227. *2) Гонка, гоньба, гон, спугивание. Риба? Нічого волоком не вловиш, а скільки ходіння, скільки гоніння. Крим.