Словник української мови (1927)/гонір
◀ гоніння | Словник української мови Г гонір |
гонкий ▶ |
|
Го́нір, нору, м. = Го́нор. Стор. МПр. 46.
◀ гоніння | Словник української мови Борис Грінченко Г гонір |
гонкий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонір
Борис Грінченко
1927
Го́нір, нору, м. = Го́нор. Стор. МПр. 46.