Словник української мови (1927)/гонінник
| ◀ гоній | Словник української мови Г гонінник |
гоніння ▶ |
|
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полони́нах), перегоняющий овец из коша́ри в стру́нку, где их доят. Шух. I. 193.
| ◀ гоній | Словник української мови Борис Грінченко Г гонінник |
гоніння ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонінник
Борис Грінченко
1927
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полони́нах), перегоняющий овец из коша́ри в стру́нку, где их доят. Шух. I. 193.