Словник української мови (1927)/гонець
| ◀ гонення | Словник української мови Г гонець |
гони ▶ |
|
Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гіне́ць. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.
| ◀ гонення | Словник української мови Борис Грінченко Г гонець |
гони ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонець
Борис Грінченко
1927
Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гіне́ць. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.