Словник української мови (1927)/гінець
| ◀ гімназіяльний | Словник української мови Г гінець |
гінкий ▶ |
|
Гіне́ць, нця́, м. 1) Гонец, курьер. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членов цеха. Козел. у.
| ◀ гімназіяльний | Словник української мови Борис Грінченко Г гінець |
гінкий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гінець
Борис Грінченко
1927
Гіне́ць, нця́, м. 1) Гонец, курьер. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членов цеха. Козел. у.