Словник української мови (1927)/головник
| ◀ головний | Словник української мови Г головник |
головництво ▶ |
|
Головни́к, ка́, м. 1) = Голова́нь 2. Гадяч. у. 2) Убийца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.
| ◀ головний | Словник української мови Борис Грінченко Г головник |
головництво ▶ |
|
Словник української мови — Г
головник
Борис Грінченко
1927
Головни́к, ка́, м. 1) = Голова́нь 2. Гадяч. у. 2) Убийца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.