Словник української мови (1927)/винитися
| ◀ винити | Словник української мови В винитися |
винишпорити ▶ |
|
Вини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Виниться.
| ◀ винити | Словник української мови Борис Грінченко В винитися |
винишпорити ▶ |
|
Словник української мови — В
винитися
Борис Грінченко
1927
Вини́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Виниться.