Словник української мови (1927)/вечорина

by Борис Грінченко

◀ вечірочок

Словник української мови Борис Грінченко В вечорина

вечоріти ▶

Київ: Горно, 1927

Вечори́на, ни, ж. 1) = Ве́чір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195. 2) = Вече́ря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91. 3) Мн. Совместный ужин невесты с дру́жками, а жениха с боя́рами и со всей свитой — в субботу. ХС. VII. 427. Ум. Вечори́нка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.