Словник української мови (1927)/вечір
| ◀ вечеряти | Словник української мови В вечір |
вечірки ▶ |
|
Ве́чір, че(о)ра, м. Вечер. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. Ве́чір зайшо́в. Вечер начался. Рудч. Ск. На́д ве́чір. Около вечера, под вечер. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. М. Пр. 57. Що ве́чора. Каждый вечер. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. У ве́чері. Вечером. У ве́чері пі́зно, ве́чір пі́зно. Поздно вечером. Драг. 56. Одного́ ве́чора. Однажды вечером. Ра́но й ве́чір. Утром и вечером. Про́ти ве́чора. К вечеру. Святи́й ве́чір. Канун Рождества. Сим. 174. Діви́ч ве́чір. Девичник. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. Добри́-вечір. Добрый вечер. Приветствие. Ік вечору. К вечеру. Тиха, тиха надворі погода, а ще тихша ік вечору буде, як мій милий з походу прибуде. Пирят. у. Ум. Вечіро́к; вечіро́чок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. III. № 20.