Вече́ря, рі, ж. Ужин. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. Ном. № 5638. Вече́рю вече́ряти. Есть ужин, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. Макс. Вече́рю посила́ти, носи́ти. В канун Рождества, после обрядового ужина, посылают вече́рю (кутю́, озва́рь и пр.) родителям, кумам, крестному отцу или матери, священнику и пр.; носят ее обыкновенно дети, завязанную в платок или полотенце; те, кому ее приносят, лишь отведают ее и возвращают (для дальнейших посещений), подарив что-либо принесшему. О. 1861. XI. Св. 61. *Пі́зня вече́ря. Поздно, поздний вечер (когда ужинают уже более богатые крестьяне). Ми приїхали як-раз у пізню вечерю. Крим. Ум. Вече́ре(о)нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила. Грин. III. 671.