Словник української мови (1927)/бренькнути
◀ бренькіт | Словник української мови Б бренькнути |
бренькотіти ▶ |
|
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бре́нькати. Ном. № 9766.
◀ бренькіт | Словник української мови Борис Грінченко Б бренькнути |
бренькотіти ▶ |
|
Словник української мови — Б
бренькнути
Борис Грінченко
1927
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бре́нькати. Ном. № 9766.