Словник української мови (1927)/бренькіт
| ◀ бренькач | Словник української мови Б бренькіт |
бренькнути ▶ |
|
Бре́нькіт, коту, м. = Бри́нькання. Желех.
| ◀ бренькач | Словник української мови Борис Грінченко Б бренькіт |
бренькнути ▶ |
|
Словник української мови — Б
бренькіт
Борис Грінченко
1927
Бре́нькіт, коту, м. = Бри́нькання. Желех.