Словник української мови (1927)/бренькати

by Борис Грінченко

◀ бренькання

Словник української мови Борис Грінченко Б бренькати

бренькач ▶

Київ: Горно, 1927

Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бри́нькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.