Словник української мови (1927)/блискавичний

by Борис Грінченко

◀ блискавиця

Словник української мови Борис Грінченко Б блискавичний

блискавка ▶

Київ: Горно, 1927

Блискави́чний, а, е. 1) Молнийный, подобный молнии. Блискавичне сяєво. К. Хи. 129. *2) Молниеносный. Сл. Нік.