Словник української мови (1927)/блискавиця
◀ блискавий | Словник української мови Б блискавиця |
блискавичний ▶ |
|
Блискави́ця, ці, ж. 1) Зарница. 2) = Бли́скавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор… ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. I. 23.