Словник української мови (1927)/блискавка

Бли́скавка, ки, ж. 1) Молния. Ном. № 336. Мет. 452. Тая буря не унимала, а все злійш громом по небу тарахтала, да блискавкою між хмарами блискала. Макс. 2) = Бли́сканка. Вх. Пч. II. 13. 3) Рыба Abramis (Blicca) argyroleuca, a также вообще каждая рыба, выбрасывающаяся часто на поверхность воды. Вх. Пч. II. 18. 4) Серебряная монета в 10 крейцеров. Вх. Зн. 3. 5) Мн. Блестящие бусы серебряного и золотого цвета. Гол. Од. 71.