Словник української мови (1927)/безневинність

by Борис Грінченко

◀ безневинний

Словник української мови Борис Грінченко Б безневинність

безневинно ▶

Київ: Горно, 1927

Безневи́нність, ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. II. 191.