Словарь української мови (1924)/єдиначка
◀ єдинак | Словарь української мови Є єдиначка |
єдинець ▶ |
|
Єдина́чка, ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Нп. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. I. 130.