Словарь української мови (1924)/єдинак

by Борис Грінченко

◀ єдин

Словарь української мови Борис Грінченко Є єдинак

єдиначка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Єдина́к, ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. I. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. II. 7. См. Одинець 3. Ум. Єдиначо́к.