Словарь української мови (1924)/шнурований

by Борис Грінченко

◀ шнуркувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ш шнурований

шнуровиці ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Шнуро́ваний, а, е. прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) Шнуро́вані бро́ви = Брови на шнурочку. См. Шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611.