Словарь української мови (1924)/шнуркувати
◀ шнуркування | Словарь української мови Ш шнуркувати |
шнурований ▶ |
|
Шнуркува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екат. у. (Залюб.).