Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шнурок
Берлін: Українське слово, 1924

Шнуро́к, рка́, м. 1) Шнурокъ. Kolb. I. 36. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. Чуб. III. 212. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. Чуб. III. 190. 3) — ши́тий, пле́тений. Родъ вышивокъ. Шух. I. 155, 156. Ум. Шнурочок. Бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.