Словарь української мови (1924)/шварґотіти
◀ шварґотати | Словарь української мови Ш шварґотіти |
шваркнути ▶ |
|
Шварґота́ти, шварґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
◀ шварґотати | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шварґотіти |
шваркнути ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шварґотіти
Борис Грінченко
1924
Шварґота́ти, шварґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.