Словарь української мови (1924)/шваркнути
◀ шварґотіти | Словарь української мови Ш шваркнути |
шварний ▶ |
|
Шва́ркнути, кну, неш, гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. М. Пр. 147.