Словарь української мови (1924)/шварґотати
| ◀ шварґотання | Словарь української мови Ш шварґотати |
шварґотіти ▶ |
|
Шварґота́ти, шварґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
| ◀ шварґотання | Словарь української мови Борис Грінченко Ш шварґотати |
шварґотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Ш
шварґотати
Борис Грінченко
1924
Шварґота́ти, шварґоті́ти, ґочу́, ти́ш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.