Словарь української мови (1924)/шарахнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шарахнути
Берлін: Українське слово, 1924

Шара́хнути, хну, неш, гл. 1) Броситься, метнуться. Кінь як шарахне у бік! МВ. III. 47. Народ так і шарахнув з манастиря. ЗОЮР. I. 297. Діти.... налагодились шарахнути за двері. Мир. ХРВ. 186. 2) Ударить, выстрѣлить. Мій братік лучче стріляє: як шарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є. О. 1861. XI. 73.