Словарь української мови (1924)/шарварок
| ◀ шарахнути | Словарь української мови Ш шарварок |
шарґот ▶ |
|
Ша́рварок, рку, м. 1) Обязательная поголовная работа на поправкѣ дорогъ, мостовъ и пр. На шарварок жене. НВолын. у. А нім шарварок відроблю, доти сердачок пропаде. Гол. III. 114. Що божа весна, то вже тра оцю гатку шарварком гатити. Подольск. г. 2) Шумъ, суматоха. Такий шарварок збили, що й годі. Подольск. г.