Словарь української мови (1924)/шарах!
| ◀ шарафан | Словарь української мови Ш шарах! |
шарахнути ▶ |
|
Шара́х! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. I. 49.