Словарь української мови
Борис Грінченко
Ш
шаплик
Берлін: Українське слово, 1924

Шапли́к, ка́, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ. Драг. 1. Грин. III. 314. Вас. 145, 168.