Словарь української мови (1924)/чук

by Борис Грінченко

◀ чуйно

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чук

чукан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Чук, чуки́, меж. отъ гл. чукати, употребл. при подбрасываніи дѣтей. Грин. III. 553. Ой чук поберемся та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти. Ном. № 12527. Чуки чуки до мачухи. Макс.