Словарь української мови (1924)/чукати
◀ чукан | Словарь української мови Ч чукати |
чукикати ▶ |
|
Чу́кати, каю, єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать. Мил. М. 37.
◀ чукан | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чукати |
чукикати ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чукати
Борис Грінченко
1924
Чу́кати, каю, єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать. Мил. М. 37.