Словарь української мови (1924)/чуйно
| ◀ чуйність | Словарь української мови Ч чуйно |
чук ▶ |
|
Чу́йно, нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.
| ◀ чуйність | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чуйно |
чук ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чуйно
Борис Грінченко
1924
Чу́йно, нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200. 2) Бдительно.