Словарь української мови (1924)/цірувати
◀ ціркованик | Словарь української мови Ц цірувати |
цірчати ▶ |
|
Цірува́ти, ру́ю, єш, гл. = Мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
◀ ціркованик | Словарь української мови Борис Грінченко Ц цірувати |
цірчати ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
цірувати
Борис Грінченко
1924
Цірува́ти, ру́ю, єш, гл. = Мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.