Словарь української мови (1924)/ціркованик
| ◀ ціркати | Словарь української мови Ц ціркованик |
цірувати ▶ |
|
Цірко́ваник, ка, м. = Мережка 1. Желех.
| ◀ ціркати | Словарь української мови Борис Грінченко Ц ціркованик |
цірувати ▶ |
|
Словарь української мови — Ц
ціркованик
Борис Грінченко
1924
Цірко́ваник, ка, м. = Мережка 1. Желех.