Словарь української мови — Ццешка Борис Грінченко
1924
Це́шка, ки, ж. = Цеха. — судова. Знакъ суда, знакъ призыва въ судъ (встарину). А Байду на суд позвано? Вістовець. Я сам його звав і на голому мечі судову цешку подав. К. Бай. 113.