Словарь української мови (1924)/цех
◀ цесарець | Словарь української мови Ц цех |
цеха ▶ |
|
Це́х, ха, м. 1) Цехъ. Кушнирський цех. О. 1862. VIII. 32. 2) Цеховой значекъ. 3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Грин. II. 155. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви. Рудч. Ск. I. 167.