Словарь української мови (1924)/худібний
| ◀ худібка | Словарь української мови Х худібний |
худібчина ▶ |
|
Худі́бний, а, е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422. См. Худобний.
| ◀ худібка | Словарь української мови Борис Грінченко Х худібний |
худібчина ▶ |
|
Словарь української мови — Х
худібний
Борис Грінченко
1924
Худі́бний, а, е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422. См. Худобний.