Словарь української мови (1924)/худібчина
◀ худібний | Словарь української мови Х худібчина |
худко ▶ |
|
Худі́бчина, ни, ж. = Худібка. К. ЧР. 39. Г. Барв. 197. Сим. 203. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Чуб. II. 499. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295.