Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хлопцюга
Берлін: Українське слово, 1924

Хлопцю́га, ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.