Словарь української мови (1924)/хвостатий

by Борис Грінченко

◀ хвостати

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвостатий

хвостатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хвоста́тий, а, е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. МУЕ. I. 132. (Полт.). Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Гліб.