Словарь української мови (1924)/хвостатися

by Борис Грінченко

◀ хвостатий

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвостатися

хвостач ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хво́статися, таюся, єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). НВолын. у. 2) Хвоста́тися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.