Словарь української мови (1924)/хавела

by Борис Грінченко

◀ хавдій

Словарь української мови Борис Грінченко Х хавела

хаверя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хаве́ла, ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (прити́ка). Черк. у.