Словарь української мови (1924)/уцілок
| ◀ уцілити | Словарь української мови У уцілок |
уцінувати ▶ |
|
Уціло́к, нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.
| ◀ уцілити | Словарь української мови Борис Грінченко У уцілок |
уцінувати ▶ |
|
Словарь української мови — У
уцілок
Борис Грінченко
1924
Уціло́к, нар. Цѣликомъ. Сього осокора росколювати не годиться, — його як би вцілок куди взяти.